МЕДІАГРАМОТНІСТЬ. ЯК НАВЧИТИСЯ РОЗПІЗНАВАТИ ФЕЙКИ?

Щоб не стати жертвою фейків і не потрапити під вплив неправдивої інформації, слід дотримуватися декількох порад. Про це повідомляє Мінреінтеграції.

1) Слід звертати на заголовки. Якщо вони містять кілька окликів поспіль, кольорові позначення чи штампи типу: «100% інфа», «терміновий репост» тощо, то це все ознаки фейкових новин.

2) Варто зважати на емоційність подачі новини. Надмірна чуттєвість може слугувати ознакою фейку.

3) Треба подивитися на URL-адресу й обов’язково перевірити назву ЗМІ. Для розкрутки чуток або фейків часто створюють копії відомих сторінок або сайтів.

4) Візьміть за правило стримано-критично ставитись до опублікованої інформації. Мета фейкових новин – змусити вас вірити без сумнівів.

5) З’ясовуйте першоджерело інформації. Переглядайте, які ще медіа в Україні чи світі оприлюднили це повідомлення. Відсутність посилань або джерел є очевидним сигналом того, що новина – фейк.

6) Перевіряйте повідомлення та заклики, які поширюються від імені влади на офіційних сторінках державних інституцій.

7) Обмежте кількість каналів, з яких споживаєте інформацію. Звертайтеся до перевірених медіа, які несуть відповідальність за оприлюднену інформацію.

Запрошую вас, граючи дізнатися більше про те, як відрізнити фейки від правдивих новин. Граймо разом!

Підвищуйте свій рівень медіаграмотності - пройдіть тестування.

СТОП БУЛІНГ!

Будь-який школяр несподівано для себе може опинитись у ситуації, коли його ображають, висміюють або бойкотують. Або ж навпаки, може сам приєднатися до тих, хто знущається з іншої дитини. Дуже важливо розрізняти булінг та звичайну сварку між дітьми. Булінг — це агресивна та вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним тиском. Дитину систематично дражнять образливим для неї чином, навмисно не приймають у колектив, залякують, шантажують або навіть б’ють. Причин булінгу — безліч. А тим, кого булять може виявитися кожен, хто не вписався у рамки того чи іншого колективу. З булінгом неможливо впоратися самотужки.


Не бійся поговорити про проблему з батьками!

Як боротися з булінгом: поради для дітей

Як зупинити булінг: поради для батьків

КОЛИ ПОЧИНАТИ ГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ШКОЛИ?

Ви повинні розуміти, що водити своє чадо на підготовчі курси не обов'язково. Займатися його навчанням та розвитком можна вдома.

Школа зайців - офіційний трейлер (український)

Цікавий і повчальний мультфільм про невдачі та успіхи малих школяриків і їхні перші дні у школі. Для натхнення перед школою. Він подарує дітлахам позитивний настрій і вгамує хвилювання перед таким важливим етапом в їхньому житті

Ось кілька порад, як і коли це краще починати готуватися до школи:

• Починати домашнє навчання рекомендується з 3-4 років. Однак заняття мають бути не довгими та проходити в ігровій формі. У цьому віці починається фаза активного дослідження навколишнього світу, діти стають більш допитливими та відкритими до нової інформації. Тому важливо не лише зацікавити малюка, а й зберегти його потяг до знань.
• Почати процес підготовки дитини до школи можна з вивчення тварин, овочів та фруктів, квітів, геометричних фігур, рахунку пальчиків та навколишніх предметів. Головне в цей період не лаяти малюка за промахи, а хвалити навіть за найменші успіхи.
• Для простоти сприйняття використовуйте навчальні інтерактивні плакати із зображенням фруктів, овочів, тварин, а також із літерами та цифрами. Їх можна розташувати горизонтально на столі або прикріпити до стіни, щоб вони знаходилися перед очима у малюка, а інформація з них краще засвоювалася.
• Після досягнення п'ятиріччя потрібно поступово збільшувати час на підготовку дитини до школи. Проте тривалість занять не має перевищувати 40 хвилин. Також потрібно скласти розпорядок дня та організувати робоче місце. Це дозволить виробити посидючість і дисциплінувати дитину.
• Перш ніж вчити малюка читати, необхідно вивчити з ним усі літери та звуки. Потім можна переходити до читання простих слів за складами, спільного читання дитячих віршиків та книг.
• Програма підготовки до школи вдома також включає освоєння азів письма. Існують спеціальні зошити із зразками каліграфічного написання букв та слів. Вони дуже ефективні, тому що сприяють виробленню гарного почерку.
• В інтернеті можна знайти безліч прикладів розвиваючих ігор для дітей 5-6 років, які допомагають зробити процес веселішим і захоплюючим.
• Великою популярністю користуються розвиваючі матеріали. Наприклад, книжки з математики, читання, письма, логіки. Використані у них зображення мультяшних чи казкових персонажів сприяють збільшенню інтересу до нових знань.
• Дуже ефективними у підготовці до школи вдома є так звані магнітні книги. З їх допомогою можна вивчати тварин, транспортні засоби, пори року та ін.
• Одним із фінальних етапів приготування до навчання є купівля всієї необхідноїканцелярії.

ЩО ВКЛЮЧАЄ ПІДГОТОВКА ДИТИНИ ДО ШКОЛИ?

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК

Чому настільки важливо, щоб майбутній учень вступав до навчального закладу підготовленим? Маючи базові вміння та навички, йому буде набагато простіше влитися в освітній процес.

Отже, основні аспекти, яким потрібно приділити увагу:

• Мовлення. Дошкільник повинен мати певний словниковий запас, вміти грамотно та логічно викладати думки, читати та розповідати вірші, робити короткі перекази. Чим багатшим і граматично правильнішим буде його усне мовлення, тим краще він розумітиме прочитане в підручниках. Простіше кажучи, підготовка дитини до 1 класу повинна включати розвиток зв'язного мовлення.
• Мислення. Особливу увагу слід приділити розвитку мислення. Для цього необхідно більше спілкуватися з малюком, показувати йому навколишні предмети та явища, говорити про їх схожість та відмінності. У дошкільному віці діти повинні вміти порівнювати явища, групувати предмети за загальною ознакою чи виключати із групи предметів зайві.
• Пам'ять. Тренувати пам'ять можна за допомогою вивчення напам'ять віршів, пісень, діалогів із мультфільмів та казок. Також ефективні різні дидактичні матеріали та ігри, завдання яких покращити довільне запам'ятовування. Вони допоможуть підготувати першокласника до школи, а також покращити сприйнятливість нової інформації.
• Посидючість. Важливими якостями майбутніх учнів є уважність, посидючість і здатність концентруватися. Всупереч поширеній думці, вони є не вродженими, а набутими. Для розвитку цих умінь потрібні систематичні та регулярні заняття. У малюка обов'язково має бути власне робоче місце, де він щодня та безвідривно проводитиме від 10 хвилин. Час занять слід поступово збільшувати.
• Моторика. Підготовка дитини до першого класу обов'язково повинна включати вправи на розвиток моторики. Це можуть бути різноманітні ігри та практики, наприклад, з розфарбовування або штрихування, пропису і т.д. Надалі це позитивно позначиться на його старанності та вмінні акуратно виконувати всі дії.
• Базова арифметика. Навчити малюка рахувати можна в ігровій формі або в повсякденному житті. Рахуйте предмети на прогулянках, використовуйте улюблені іграшки та ін. До початку навчання дошкільник повинен вміти рахувати до 20 (і більше), вміти знаходити в ряду пропущені чи повторювані числа, віднімати та додавати числа в межах 10. Також у підготовку дитини до школи в домашніх умовах може входити ознайомлення з поняттями розмірів, роботою електронного та механічного годинника.
• Знання про навколишній світ. Перед вступом до навчального закладу малюк повинен дізнатися базові речі про себе та навколишній світ. Зокрема назву своєї країни та її столиці, назву міста та точну адреса проживання. Також його слід навчити назвам пір року, кількості, назвам і послідовності місяців і днів тижня. Батьки повинні розповісти дитині про основні види рослин, тварин, явища природи та ін. Вона повинна знати базові правила дорожнього руху, найпоширеніші професії та ін.. Не кажучи вже про власне ім'я, вік, склад сім'ї, повні імена та професії кожного з її членів.

Почати підготовку до школи варто у 3-4 роки, поступово підвищуючи рівень складності інформації. Головне — займатися регулярно, не примушувати і не лаяти малюка. Таким чином ви неодмінно досягнете успіху по кожному з перерахованих аспектів.

ФІЗІОЛОГІЧНИЙ РОЗВИТОК

Фізіологічний розвиток має велике значення для майбутнього першокласника. Це зумовлено тим, що малюк адаптується до нових умов життя та порядку дня. У непідготовленої маленької людини це може викликати певні фізичні проблеми. Слабкий імунітет та недотримання правил здорового способу життя може стати причиною частих захворювань у першому класі.

Розвивати дошкільника можна такими способами:

• щоденна фізична активність — це всілякі активні ігри, зарядка, піші прогулянки, катання на велосипеді та ін;
• збалансоване харчування — кількість білків, жирів та вуглеводів має відповідати віку та вазі малюка. Також важливо стежити за кількістю солодкого у раціоні;
• помірне сидіння за комп'ютером — дисципліна у цьому питанні допоможе не лише підготуватися до школи, а й захистити дитину від ожиріння та сколіозу;
• режим сну — діти повинні засинати і прокидатися щодня в однаковий час і спати приблизно по 8 годин на добу.

СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК

Соціалізація для малюка має не менше значення, ніж інтелектуальний та фізичний розвиток. Особливо це стосується дітей, які не ходили до дитячого садка.

Рекомендацій, які допоможуть у соціальній підготовці до першого класу:

• Відвідуйте людні місця, такі як торгові та розважальні центри, супермаркети, вокзали, кінотеатри, де малюк навчиться зберігати спокій при великому скупченні людей.
• Мотивуйте дитину знайомитись з іншими дітьми на відпочинку чи дитячому майданчику, вибудовувати з ними діалог, ділитися іграшками тощо.
• Навчіть своє дитя адекватно сприймати критику. Поясніть, що зауваження оточуючих можуть стосуватися результату його роботи або ситуації, а не його особисто. Це також допоможе сформувати у нього правильну самооцінку.
• Щоб підготувати дитину до 1 класу, де їй доведеться спілкуватися з однолітками та вчителями, навчіть її правильно формулювати свої думки, просити допомоги тощо.
• Не порівнюйте з іншими дітьми, не лайте за погані результати та можливі невдачі. Інакше може розвинутися синдром відмінника, потяг до змагань і т.д.
• Працюйте над самостійністю. Якщо майбутній учень має потребу в похвалі, спробуйте спочатку заохочувати його на кожному етапі діяльності, а потім — за досягнутий результат.
• Складіть графік дня, в якому активне та пасивне проведення часу чергуватимуться. Це допоможе підготувати дитину до першого класу та формату урок/перерва.
• Щоб школяр впевненіше почував себе в колективі, навчіть його базовим правилам поведінки та корисним навичкам, наприклад, підіймати руку, коли хочеш поставити запитання, правильно тримати ручку тощо.

ЩО МАЄ ЗНАТИ ТА ВМІТИ ДИТИНА ДО 1 КЛАСУ

Дуже важливо переконатися в готовності майбутнього учня до шкільної програми. Це дозволить йому впевненіше почуватися серед однокласників і в майбутньому не втратити інтерес до навчання. У 6 років він повинен мати певний набір знань з основних дисциплін.

А саме:

• Математика. Щоб підготувати дитину до школи вдома самостійно, достатньо навчити її рахувати до двадцяти і назад, додавати та віднімати числа в межах десяти, знаходити в ряду пропущені та повторювані числа. Також можна навчити малюка назвам геометричних фігур, відмінностям трикутника від квадрата, овалу від кола та ін, вирішенню логічних задачок.
• Українська мова. Дошкільник повинен напам'ять знати алфавіт, відрізняти один від одного звуки, мати базові уявлення про голосні та приголосні звуки. Великим плюсом буде, якщо дитина вміє обводити літери за пунктирною лінією та писати друкованими прості слова. Також слід навчитися переказувати короткі тексти, відповідати на питання по прочитаному, виділяти основну думку твору. Особливо добре, якщо дошкільник уміє читати по складах, хай і не швидко.
• Навколишній світ. Вирішивши підготувати дитину до школи вдома, рекомендуємо особливу увагу приділити базовим знанням про природу та людину. Так, малюк повинен розрізняти деякі види рослин, тварин та комах. У базовий набір знань також входять розуміння відмінностей між живими та неживими предметами, назви пір року, кількість та назва місяців, днів тижня, кількість годин на добу. Також учень повинен знати назви частин тіла людини та тварин, явища природи та чим вони характеризуються. Це основи, з якими необхідно познайомити кожного шестирічку. Однак не варто забувати, що світ набагато багатогранніший, і пізнання про нього можуть бути різноманітнішими: про планети, континенти, еволюцію — багато чого буде корисним для розвитку.
  
  

Щоб правильно підготувати дитину до школи вдома, потрібно також навчити її базовим поняттям, які не належать до шкільної програми. Це власні ім'я, прізвище, по батькові, вік, склад сім'ї, імена та професії кожного з її членів, адреса проживання, домашній або мобільний телефон одного з батьків, основні правила дорожнього руху та ін. Ще одна порада: дізнайтеся, що конкретно буде входити в навчальний план, які підручники та методики будуть використовуватися.

Чи часто вам доводилось підтримувати близьку людину в часи випробувань?

З чим частіше всього вам доводилось зустрічатись? Сьогодні я розкажу вам про 3 розповсюджені причини, чому ми залишаємо близьких без підтримки. Це також актуально в ситуації підтримки близьких військовослужбовців.

✅ 1. "Я не знаю, що сказати в такій ситуації, не можу підібрати слів". Нас не вчили говорити про свої почуття. Також нас не вчили підтримувати один одного. Тому не потрібно шукати якісь універсальні слова, які підійдуть для всіх. Іноді достатньо сказати: "Я не знаю, як тебе можна підтримати. Але я поруч і ти можеш на мене розраховувати".

✅ 2. "Я відчуваю безсилля, тому що не можу нічого змінити". Переживати безсилля справді важко. Коли ми зустрічаємось з проблемою або бачимо страждання близьких, нам хочеться це припинити. Або припинити це бачити. Тому часто спочатку ми намагаємось щось зробити, щоб нашим близьким стало краще. Якщо цього не стається, ми іноді починаємо віддалятись, щоб не бути свідками страждання.

Вихід із цієї пастки в визнанні меж свого впливу. Нам не потрібно нікого спасати від страждання. Достатньо бути поруч і підтримувати по мірі сил, давати можливість близькій людині переживати всю гаму почуттів, яка в неї зараз є.

✅ 3. "Мені соромно, тому що я не проходжу зараз через випробування (мій чоловік не на війні, я не втратила дім і тд). Сором - це чемпіон з переривання контакту. Коли ми соромимось, ми боїмося зустрітись із засудженням, відкиданням, знеціненням. І як результат, нам хочеться втекти, сховатись, знецінити самим. В відносинах це проявляється у вигляді уникнення спілкування, самозвинувачень, пригнічення, іноді - знецінення (у вигляді фраз або думок на кшталт "Її чоловік на війні заради грошей"). Як би цинічно не виглядали ці думки, але виникають вони як захист від токсичного сорому (легше звинуватити когось, ніж переживати сором). Протидією сорому є прийняття відповідальності за свої вибори і вчинки і відверта розмова з людиною, в контакті з якою виникає сором (але тут важливо зважати на те, що не варто "зливати" свої почуття в людину, яка проходить випробування. Тобто, варто про них говорити, але не варто використовувати людину як контейнер для свої важких переживань або як ту, хто має позбавити вас цього почуття).

ЯК ПІДТРИМУВАТИ В ДИТИНІ БАЖАННЯ ВЧИТИСЯ?

Підготувати дитину до початкової школи вдома — лише половина завдання. Важливо підтримувати в ній потяг до знань та бажання перебувати в соціумі.

Пам'ятка для батьків:

1. Заохочуйте інтереси дитини. Якщо ваше чадо має хобі, робіть все можливе, щоб підігрівати до нього інтерес. Займайтеся разом, купуйте потрібне обладнання, матеріали та ін.
2. Вибирайте ігри, що стимулюють уяву. До таких категорично не належать яскраві пластикові іграшки на батарейках. Це цікаві, але марні у плані розвитку фантазії речі. Найкраще підходять тривимірні пазли, безбарвні дерев'яні кубики, пластилін, кінетичний пісок та ін.
3. Створіть цікавий простір. Щоб підготувати дитину до школи в домашніх умовах, купуйте тільки ті іграшки, які позитивно позначаться на її інтелектуальному чи фізичному розвитку.
4. Усуньте негативні чинники. Це страх зробити помилку, бути покараним, відсутність інтересу до успіхів у навчанні з боку батьків, брак творчої діяльності тощо.
5. Навчайте самостійності. Процес навчання супроводжуватиметься успіхами та невдачами. У другому випадку важливо не давати школяреві готових рішень та не виконувати завдання замість нього. Потрібен правильний підхід, який допоможе йому за допомогою логіки знайти вихід із ситуації. Задавайте навідні питання, цікавтеся його ставленням до речей, що відбуваються, розбирайтеся в причинно-наслідкових зв'язках.

ЯК УБЕЗПЕЧИТИ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ У КІБЕР ПРОСТОРІ

Продовжуємо з вами говорити про небезпеки, які чатують на наших дітей у кібер просторі. Сподіваюся, що матеріали, якими я ділюсь з вами є корисними для вас і ви використовуєте їх для себе та розмов із дітьми. Пропоную вам влаштувати сімейний кінозал і переглянути всією сім'єю мультфільм "Хаппі та її суперсила".

Перший український мультфільм про безпеку дітей онлайн “Хаппі та її суперсила”

Ця історія - ідеальний початок для обговорення безпечного використання інтернету з дітьми 6-10 років. Казка розповідає про черепашку, на ім'я Хаппі, що вчиться у молодшій школі і як більшість дітей полюбляє користуватися гаджетами. Одного дня в соціальній мережі Хаппі отримує запит на дружбу. Черепашка його приймає і спілкується з незнайомцем - Тритоном. Хаппі навіть не здогадувалася, що її тепер чекає. Чим закінчиться ця історія, дивіться разом із дітьми.

Для запобігання кібер насильства важливо відкрито говорити про цю проблему.

ЯК ПОХВАЛИТИ ДИТИНУ ПРАВИЛЬНО?

✅ Будьте помірними у похвалі дитини. Надмірна похвала може сприяти формуванню завищеної самооцінки.

✅ Хваліть за щось конкретне, а не «загалом». "Мені подобається, як акуратно ти поклала шкарпетки в шафу", а не "Хороша дівчинка!".

✅ Хваліть зусилля, а не те, як вийшло. Діти, яких хвалять за конкретні зусилля зробити щось, швидше за все, повторять його. «Дякую, що ти так постарався зіскребти фарбу зі столу».

✅ Уникайте використовувати у похвалах слова у чудовому ступені, як, наприклад: «кращий», «найрозумніший», «найсимпатичніший». Дитина, якій постійно кажуть, що вона найкраща, часто вважає, що від неї постійно чекають, що вона такою і буде... а це, погодьтеся, непосильна ноша!

✅ Хваліть словами, які ваша дитина розуміє: «кумедний», «музичний», «помічник», «добрий», «правдивий». Наприклад: "Мені подобається, що ти чесний і зізнався, як було розбите вікно".

Таким чином, батьки вчать дитину тому, що таке добре і що таке погано, не сварючи й не критикуючи її.

ЯК ВИЖИТИ БАТЬКАМ НА ДИСТАНЦІЙЦІ?

Батьківство– одна з найпочесніших місій в нашому житті. А також це- безстрокова, супер відповідальна робота, в якій результати непередбачувані і відстрочені у часі.

Карантин, спричинений пандемією коронавірусу поставив перед батьками різних каїн непросте завдання: захистити здоров’я своєї сім’ї і виконати основні життєві завдання в умовах обмеженого пересування і обмеженого кола спілкування. На дорослих, окрім необхідності забезпечити харчування, здоров’я і комфорт дітей, лягла відповідальність за навчання та організацію дозвілля власних чад. Часто все це доводиться поєднувати з дистанційною зайнятістю дорослих. Також зріс рівень загальної тривожності. Така ситуація вимагає напруження психологічних ресурсів людини. Тому існує реальна небезпека емоційного вигорання батьків під час карантину.

• Якщо у вас є діти і ви довгий час знаходитеся з ними у тісному контакті, обмежені у колі спілкування і вільному пересуванні, і маєте хоч половину подібних переживань:
• відчуття загальної втоми, хоча нічого важкого фізично не зробили;
• розсіяність уваги, яка не проходить;
• часто кричите на ближніх;
• вам стало важко виконувати звичайні щоденні побутові справи;
• вас не цікавить ніщо нове;
• діяльність, яка раніше приносила задоволення тепер перестала радувати - будьте уважні: ймовірно, ви починаєте емоційно «горіти».

Труднощі, з якими батьки стикаються саме під час карантину:

Стираються межі, змішуються ролі. Більшість дорослих, у яких є діти, під час карантину повинні поєднувати ролі мами або тата, чоловіка або дружини і працівника, який виконує роботу дистанційно в одному і тому самому просторі. Часто потреби членів родини і робочі завдання співпадають у часі. В умовах обмеженого пересування важко усамітнитися. Зменшується кількість варіантів проведення дозвілля. Із запровадженням дистанційного навчання на батьківські плечі лягла додаткова відповідальність – створити умови для навчання школяра і контролювати його.

Потреба у соціальних контактах. Дорослі і діти позбавлені звичного кола спілкування. Батькам може бракувати емоційної підтримки. Діти краще засвоюють соціальні навички, коли, окрім мами з татом, спілкуються з бабусями/дідусями, вчителем або вихователем, іншими дорослими і однолітками (не рідними братами і сестрами). У виграшному становищі опинилися ті родини, які можуть провести час карантину в селі, або в розширеному колі близьких родичів. Тоді й емоційне навантаження за виховання, навчання і дозвілля дітей розподіляється на більшу кількість дорослих.

Збільшилась сфера відповідальності батьків. Так, батьки назавжди залишаться «сонцем і місяцем» дитячого серця. Останні несуть їм свої радощі і печалі. Але в результаті цілодобового тривалого спілкування і неможливості переключитися з батьківської ролі, дитячі переживання можуть стати обтяжливими для батьків.

Батьки, які мають завищене почуття відповідальності, можуть страждати від неможливості виконання всіх цих завдань на високому рівні. Це теж може спричиняти емоційну напругу і думки «я не достатньо хороша мати/ батько».

Де батькам брати ресурси, як організувати життєвий простір?

1. Організуйте розпорядок дня. Люди, які працюють фріланс та мами в декреті підтвердять:ефективне планування - це основа основ.Діти, які знають, що їх чекає потягом дня менше тривожаться і більш слухняні.
2. Поділіть день на рівні частини: години для праці, і час для відпочинку. Час, проведений з рідними і час для себе.
3. Домовтеся з близькими про розподіл обов’язків по-господарству і вихованню дітей, щоб не було марних очікувань і звинувачень згодом .
4. Знайдіть те, що дає вам ресурс: спорт, медитація, навчання, давно забуте хобі, перегляд кіно, читання тощо. Щодня виділяйте час для себе і попросіть не відволікати вас.
5. Геть перфекціонізм! Оцінюйте реально потреби своїх дітей, робочі завдання і свої можливості. Іноді краще зробити менше, але якісно, або в задоволення. Не робіть культу ні з їжі, ні з чистоти, ні з шкільного навчання, ні з розвитку дошкільників, ні зі своїх робочих завдань.

ФАБІНГ - ХВОРОБА 21 СТОРІЧЧЯ

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ?

Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.

Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію своїх батьків.

Звернися до шкільного психолога, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

Як боротися з булінгом: поради для дітей

ЯК ДІЯТИ, ЯКЩО ТИ ОПИНИВСЯ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ?

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це - вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разіне слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.

Як зупинити булінг: поради для батьків

Вчимося вчитися: як допомогти дитині адаптуватися до школи

Психологи виділяють три кризових періоду в житті школярів: надходження в 1 клас, перехід з молодшої школи в середню (5 клас), перехід з середньої в старшу (10 клас). Найскладніше працювати з тими, хто вперше пішов до школи, так як таких хлопців чекає кардинальна зміна способу життя і обстановки.

Поговоримо детальніше про адаптацію

Як відзначають психологи, похід в 1 клас якраз припадає на «кризу 6-7 років». Іноді цей вік називають періодом «зміни молочних зубів», «витягуванням зростання». Батьки відзначають, що не те щоб дитина стає неслухняним, скоріше, він стає «незрозумілим», і все це збігається з початком шкільного навчання.

Отже, на що ж слід звернути увагу в першу чергу, щоб допомогти організму дитини перебудуватися від режиму дня в дитячому саду на режим школяра?

· Нова шкільна обстановка очікує від дитини налаштованості на отримання знань, серйозності і відповідальності. Очевидно, що в 1 класі не всі малюки мислять глобально і розуміють, що їх успіхи в навчанні можуть значно вплинути на їх майбутнє життя і кар'єру. Колишня дитсадкові модель поведінки витісняється, а нові форми поведінки дитина ще не встиг освоїти, тому можуть виникати конфлікти і непорозуміння як з батьками, так і з учителями та однокласниками. У безтурботного перш малюка з'являються незвичні обов'язки: в школі він не може розпоряджатися своїм часом, повинен підкорятися правилам дисципліни, які не завжди здаються йому розумними. Чому потрібно сидіти тихо весь урок і не розмовляти з сусідом по парті? Чому не можна бігати і грати з іграшками? Після дитячого саду нове життя здається стомлюючої і нецікавою.

· Шкільна дисципліна вимагає більшої напруги і самоконтролю, чому дитина може відчувати стрес і тривогу. Різко змінюється характер діяльності - якщо раніше основною формою взаємодії була гра, то тепер це навчання, а успіхи дитини оцінюються викладачем. Та й самі по собі розумові навантаження вже є стресовими для малюка.

Багато батьків погодяться, що найважче, з чим можуть зіткнутися хлопці, починаючи вже з другого класу, - це домашні завдання. По-перше, деяких дітей і зовсім складно змусити їх виконувати, по-друге, мами і тата не до кінця впевнені, чи варто привчати дитину до спільного виконання домашніх робіт. Психологи переконані: виконувати завдання за дитину або разом з ним не варто, інакше вам доведеться робити це протягом наступних 10 років. Відповідальність батьків полягає лише в тому, щоб забезпечити дитині умови, можливість робити домашнє завдання, створити систему. Завдання дитини полягає в використанні цієї системи. Обговоріть з малюком інтервали і тривалість перерви, а також час початку виконання домашнього завдання. Наприклад, ви можете запропонувати наступне: «Якщо ти хочеш подивитися мультфільм або пограти з друзями у дворі, виконай перед цим домашнє завдання. Ти можеш почати о 14.00 і робити перерви на 15 хвилин кожні півгодини. Якщо не будеш відволікатися, ти виконаєш всі завдання швидко, і у тебе залишиться час для розваг, домовилися?». Важливо правильно мотивувати дитину на своєчасне і якісне виконання уроків. Якщо у нього виникли труднощі з розумінням будь-якого предмета, допоможіть йому самому знайти відповідь на своє питання, в крайньому випадку - допомагайте в розумних межах, а не виконуйте все завдання за дитину.

Крім навантажень і зміни режиму дня, дитина змушена адаптуватися в новому колективі однолітків, що не завжди відбувається швидко і успішно. Конфлікти з однокласниками можуть відбити у малюка бажання вчитися і відвідувати школу взагалі. Важливим фактором є і підтримка дорослих - мами, тата, бабусь і дідусів. Не можна дорікати дитини за те, що він пізно повертається з школи, що йому часто дзвонять друзі «не по справі». Пам'ятайте, що тільки так діти встановлюють контакти і заробляють собі певний статус в класі. Але при цьому, звичайно, потрібно уважно стежити за тим, з ким спілкується ваша дитина.

Як допомогти дитині і зрозуміти, що адаптація пройшла успішно?

· У перші дні навчання допоможіть дитині повірити в свої сили, підбадьорюйте його і не дозволяйте сумувати.

· Цікавтеся його справами, задавайте питання про успіхи і досягнення.

· Заохочуйте малюка за успіхи, але не критикуйте, якщо він приніс зі школи погану оцінку або не виконав певне завдання.