ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор Комунального закладу «Вільхівський ліцей
Вільхівської сільської ради
Харківського району
Харківської області»
_________С.Н.Сєрікова
«___»_____________ 2021
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Комунального закладу
«Вільхівський ліцей
Вільхівської сільської ради
Харківського району
Харківської області»
на 2021-2022 навчальний рік
СХВАЛЕНО
на засіданні педагогічної ради
протокол від 15.06.2021 №10
Голова педагогічної ради,
директор ліцею
_____________С.Н.Сєрікова
Структура освітньої програми
І. Загальні положення. 3
ІІ. Організація освітнього процесу. 5
ІІІ. Ключові компетентності 7
ІV. Наскрізні лінії та вміння здобувачів освіти 1-11-х класів. 14
V. Освітні галузі (предмети) 14
VІ. Форми організації освітнього процесу. 17
VІІ. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. 18
VІІІ. Перелік навчальних програм.. 21
IX. Додатки. 24
І. Загальні положення
Освітня програма Комунального закладу «Вільхівський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області» на 2021-2022 навчальний рік розроблена згідно з Конституцією України (ст. 53), на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та складена відповідно до основних вимог нормативних документів:
• Розпорядження № 988 Концепції Нової української школи та Розпорядження Кабінету Міністрів України № 903-р від 13.12.2017 «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»
• Постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»
• Постанови Кабінету міністрів України від 20.04.11 року №462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»
• Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №538 від 07.08.2013 р.)
• Постанови Кабінету міністрів України від 30.09.2020 № 898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти»
• Наказу МОН України. 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»
• Наказу МОН України. 08.10.2019 №1273 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти»
• Наказу МОН України від 28.11.2019 №1493 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»
• Наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»
• Наказу МОН України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»
• Наказу МОН України від 19.08.2016 №1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи»
• Наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»
• Наказу МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти
• Наказу МОН України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06 березня 2002 р. за № 229/6517 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закл, а також
• Листа Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»
• Листа МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі»
• Листа МОН України №1/9-322 від 18.05.2018 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей»
• Наказ МОЗ № 2205 від 25.09.2020 «Про затвердження санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти»
• Наказ МОНУ від 02.09.2020 № 1096 «Про внесення змін до методичних рекомендацій щодо заповнення класного журналу учнів початкових класів Нової української школи»
• Наказ МОНУ від 08.09.2020 № 1115 «Деякі питання організації дистанційного навчання»
• Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти)
і інших нормативних документів щодо діяльності закладу освіти, спрямованих на реалізацію освітніх потреб особистості та задоволення викликів суспільства.
За Статутом Вільхівський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області є комунальним закладом, заснованим у 2021 році на власності територіальної громади сіл, селищ Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області.
Головною метою роботи КЗ «Вільхівський ліцей» є забезпечення реалізації права учнів на здобуття повної загальної середньої освіти, створення сприятливих умов для збереження і зміцнення здоров'я здобувачів освіти, здатних до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, які мають прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готових до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, виховання самодостатньої особистості через систему життєвого самоврядування, впровадження сучасних педагогічних освітніх технологій та інноваційних методик.
Повна загальна середня освіта Комунального закладу « Вільхівський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області»має три рівні освіти, визначені нормативно-правовою базою України:
- початкова освіта тривалістю чотири роки;
- базова середня освіта тривалістю п’ять років;
- профільна середня освіта тривалістю два роки.
Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:
- дитиноцентрованості і природовідповідності;
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності навчання;
- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Мовою освітнього процесу в закладі є державна мова.
Зарахування учнів до школи здійснюється на підставі заяви батьків, або осіб, які їх замінюють.
До закладу для здобуття початкової освіти обов’язково зараховуються (у разі подання батьками відповідної заяви) усі діти, які проживають на території обслуговування закладу освіти (села Вільхівка, Верхня Роганка, Міськрада, Сороківка, Сороківка-2, Степанки), є рідними братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту у цьому закладі, чи є дітьми працівників цього закладу освіти.
Повна загальна середня освіта в закладі освіти може здобуватися в очній (денній), індивідуальній формах.
Ліцензований обсяг КЗ «Вільхівський ліцей» 640 учнів. У 2021/2022 навчальному році в закладі функціонуватимуть 11 класів, в яких будуть навчатися 163 учні: школі І ступеня – 4 класи (62 учні), у школі ІІ ступеня – 5 класів (85 учень), у школі ІІІ степеня – 2 класи (16учнів).
У 2021/2022 навчальному році буде організовано індивідуальне навчання (за потребою).
З метою реалізації в старшій школі профільної середньої освіти в закладі у 2021/2022 навчальному році. будуть сформовані два класи з вивченням профільних предметів українська мова і українська. Класи школи ІІІ ступеню функціонуватимуть з українською мовою навчання.
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації. Варіативну складову конкретизовано, враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових.
ІІ. Організація освітнього процесу
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість
і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін
Річний навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.
Навчальні плани закладів загальної середньої освіти І ступеня передбачають реалізацію освітніх галузей Базових навчальних планів Державних стандартів через окремі предмети.
Зміст навчальних предметів та інтегрованих курсів, також очікувані результати освітньої діяльності учнів початкової школи окреслено в Типовій освітній програмі, розробленій під керівництвом Савченко О. Я. (для 1-4 класів).
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів складає 3500 годин/навчальний рік:
для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік,
для 2-х класів – 875годин/навчальний рік,
для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,
для 4-х класів – 910годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах Іступеня в додатку №1.
Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблені на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 6020 годин/навчальний рік:
для 5-х класів – 1085 годин/навчальний рік,
для 6-х класів – 1190 годин/навчальний рік,
для 7-х класів – 1225годин/навчальний рік,
для 8-х класів – 1260 годин/навчальний рік,
для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах – додаток №2.
Навчальний план здобувачів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблено на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти». Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.
Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ІІІступеня (додаток №3).
ІІІ. Ключові компетентності
Досягнення мети, тим самим призначення школи, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:
- вільне володіння державною мовою;
- здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
- математична компетентність;
- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
- інноваційність;
- екологічна компетентність;
- інформаційно-комунікаційна компетентність;
- навчання впродовж життя;
- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
- культурна компетентність;
- підприємливість та фінансова грамотність;
- інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
Ключові компетентності та очікувані результати
здобувачів освіти 1-4 х класів
1. Вільне володіння державною мовою. У процесі навчання на першому освітньому рівні ця компетентність виявляється передусім через уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко й аргументовано пояснювати факти, а також через любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовияву, готовність уживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами.Формування цієї компетентності передбачає, що здобувачі активно використовують рідну мову в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади. Здобувачі зможуть належно розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, розуміти культурний контекст, матимуть навички міжкультурного спілкування;
3. Математична компетентність.Здобувачі виявляють прості математичні залежності в навколишньому світі, моделюють процеси й ситуації, застосовуючи математичні відношення та вимірювання, усвідомлюють роль математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4. Компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій.Основу формування цієї компетентності в початковій школі становлятьдопитливість, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи разом з іншими спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ за допомогою спостереження та дослідження;
5.Екологічна компетентність.Здобувачі початкової освіти усвідомлюють основи екологічного природокористування, дотримуються правил природоохоронної поведінки, ощадно використовують природні ресурси, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
6. Інформаційно-комунікаційна компетентність.Здобувачі початкової освіти опановують основи цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатні безпечно та етично використовувати засоби інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
7. Навчання впродовж життя. Здобувачі початкової освіти опановують уміння і навички, необхідні для подальшої навчальної діяльності, організовують власне навчальне довкілля, вчаться здобувати нову інформацію й застосовувати її для оцінювання навчальних потреб, окреслюють власні навчальні цілі та способи їх досягнення, навчаються працювати самостійно і в групі;
8. Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей. Здобувачі початкової освіти співпрацюють з іншими здобувачами для досягнення спільної мети, активні в житті класу і школи, поважають права інших, уміють діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних із різними виявами дискримінації, цінують культурне розмаїття різних народів й ідентифікують себе як громадяни України, дбають про власне здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримуються здорового способу життя;
9. Культурна компетентність. У початковій школі ця компетентність формується завдяки залученню здобувачів до різних видів мистецької творчості (образотворче та музичне мистецтво, хореографія, театр тощо), через розкриття і розвиток їхніх природних здібностей, творче вираження свого «Я»;
10. Підприємливість та фінансова грамотність.У початковій школі розвиток цієї групи компетентностей виявляється через ініціативність здобувачів, їхню готовність брати відповідальності за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці. Учні готові втілювати в життя ініційовані ними ідеї, приймати власні рішення;
11. Інноваційність. Здобувачі початкової освіти виявляють відкритість до нових ідей, ініціюють зміни у близькому для них середовищі (клас, школа, громада тощо). Формування знань, умінь, ставлень, що є сутністю компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Ключові компетентності та очікувані результати
здобувачів освіти 5-11-х класів
| № з/п | Ключові компетентності | Компоненти |
| 1 | Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами | Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
| 2 | Спілкування іноземними мовами | Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
| 3 | Математична компетентність | Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
| 4 | Основні компетентності у природничих науках і технологіях | Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
| 5 | Інформаційно-цифрова компетентність | Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
| 6 | Уміння вчитися впродовж життя | Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
| 7 | Ініціативність і підприємливість | Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
| 8 | Соціальна і громадянська компетентності | Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
| 9 | Обізнаність і самовираження у сфері культури | Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва |
| 10 | Екологічна грамотність і здорове життя | Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
ІV. Наскрізні лінії та вміння здобувачів освіти 1-11-х класів
1. Екологічна безпека і сталий розвиток.
Наскрізна лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток» підсилює формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості: збереження, захист довкілля усвідомлення сталого розвитку готовність брати участь у вирішенні питань навколишнього середовища та розвитку суспільства.
2. Громадянська відповідальність.
Ця наскрізна лінія покликана забезпечити: розвиток соціальної й громадянської компетентностей розкрити суть поняття «відповідальний громадянин» і визначити вектори його діяльності.
3. Здоров’я і безпека.
Щоб реалізувати здоров’язбережувальну компетентність, слід докласти зусиль на формування учня, який: є духовно, емоційно, соціально, фізично повноцінним громадянином дотримується здорового способу життя активно долучається до облаштування безпечного для життя й діяльності середовища.
4. Підприємливість і фінансова грамотність.
Мета наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» – навчання молоді: раціонально використовувати кошти планувати витрати заощаджувати реалізовувати лідерські ініціативи успішно діяти в технологічно швидкозмінному середовищі.
V. Освітні галузі (предмети)
В основу систематизації змісту початкової загальної освіти (1-4 класи) покладено визначені Державним стандартом початкової загальної освіти освітні галузі «Мови і літератури», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Технології», «Основи здоров’я і фізична культура». Водночас, ґрунтуючись на засадах діяльнісного та особистісного підходів, структурування навчальних предметів здійснено за провідними стилями навчальної діяльності учнів: логіко-математичним, вербально-лінгвістичним, моторно-рухливим, натуралістичним, музично-ритмічним.
| Освітня галузь | Предмети |
| Мовно-літературна | Українська мова (навчання грамоти); українська мова і читання |
| Іншомовна | Іноземна мова (англійська) |
| Математична | Математика |
| Природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров′язбережувальна | Я досліджую світ |
| Технологічна | Дизайн і технології |
| Мистецька | Музичне мистецтво Образотворче мистецтво |
| Фізкультурна | Фізична культура |
| Інформатична | Інформатика |
Для здобувачів освіти 5-9-х класів (освітні галузі, предмети)
| Освітні галузі | Предмети | Класи |
| Мови і літератури | Українська мова Українська література Іноземна мова (англійська) Мова корінного народу, національної меншини ( російська мова) Зарубіжна література | 5-9 5-9 5-9 5-9 5-9 |
| Суспільствознавство | Вступ до історії Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс) Історія України Всесвітня історія Основи правознавства | 5 6 7-9 7-9 9 |
| Мистецтво | Музичне мистецтво Образотворче мистецтво Мистецтво | 5-7 5-7 8-9 |
| Математика | Математика Алгебра Геометрія | 5-6 7-9 7-9 |
| Природознавство | Природознавство Біологія Географія Фізика Хімія | 5 6-9 6-9 7-9 7-9 |
| Технології | Трудове навчання Інформатика | 5-9 5-9 |
| Здоров′я і фізична культура | Основи здоров′я Фізична культура | 5-9 5-9 |
Для здобувачів освіти 10-11 х класів (освітні галузі, предмети)
| Освітні галузі | Предмети | Класи | |
| Базові предмети | |||
| Мови і літератури | Українська мова | 10-11 | |
| Українська література | 10-11 | ||
| Іноземна мова (англійська) | 10-11 | ||
| Зарубіжна література | 10-11 | ||
| Мова корінного народу, національної меншини ( російська мова) | 10-11 | ||
| Суспільствознавство | Історія України | 10-11 | |
| Всесвітня історія | 10-11 | ||
| Громадянська освіта | 10 | ||
| Математика | Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) | 10-11 | |
| Природознавство | Біологія і екологія | 10-11 | |
| Географія | 10-11 | ||
| Фізика і астрономія | 10-11 | ||
| Хімія | 10-11 | ||
| Здоров′я і фізична культура | Фізична культура | 10-11 | |
| Захист Вітчизни | 10-11 | ||
| Вибірково-обов′язкові предмети | |||
| Технології | Інформатика | 10-11 | |
| Технології | 10-11 | ||
| Мистецтво | 10-11 | ||
VІ. Форми організації освітнього процесу
Організація освітнього процесу в КЗ «Вільхівський ліцей» здійснюється відповідно до нових форм і методів сучасної освіти. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку. Пошук інновацій зосереджений на проведенні нестандартних уроків.
Типи уроків:
урок формування компетентностей;
урок розвитку компетентностей;
урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
урок корекції основних компетентностей;
комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу в КЗ «Вільхівський ліцей» є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, квести, інтерактивні уроки, уроки з використанням інтегративних, проектних технологій, технологій розвитку критичного мислення.
Для учнів 5-8,10 класів проводяться навчальні екскурсії та навчальна практика. Форми і зміст навчальної практики та екскурсій обрано так, щоб забезпечити вдосконалення набутих учнями практичних умінь і навичок із предметів, формувати інтерес і стійку мотивацію до навчання, створити умови для розвитку інтелектуальних і пізнавальних здібностей, а також внутрішню самореалізацію.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
VІІ. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
· кадрове забезпечення освітньої діяльності;
· навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
· матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
· якість проведення навчальних занять;
· моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Кадрове забезпечення освітньої діяльності
Внутрішнє забезпечення якості освіти в КЗ «Вільхівський ліцей» передбачає створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності
Методична робота потребує оновлення методичної бази освітньої діяльності, підвищення наукового та фахового рівня педагогів, їх підготовки до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження в шкільну практику передового педагогічного досвіду.
Виховна робота: рівень вихованості учнів, профілактична робота з учнями девіантної поведінки, якість роботи класних керівників, участь батьків у виховному процесі, результативність проведення загально шкільних заходів, спортивно-масова робота, організація патріотичного, морального та естетичного виховання.
Освітня діяльність: медичне, матеріально-технічне, навчально-методичне, інформаційне, психологічне забезпечення, техніка безпеки, охорона праці.
Показники контролю за медичним елементом:санітарно-гігієнічний режим; здоров’я і фізичний розвиток учнів; лікувально-профілактичні заходи; режим і якість харчування.
Показники контролю за інформаційним елементом: керівні і нормативні документи про освіту; інформаційні технології; аналітичні документи.
Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності
Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності потребує оновлення.
З розвитком новітніх технологій у сфері навчання з’явився дуже широкий вибір обладнання, яким повністю можна забезпечити навчальні класи і створити атмосферу, яка буде зацікавлювати учнів та зробить навчальний процес захоплюючим та яскравим для кожного з них. Не менш важливим в цьому процесі відіграє якісно оформлений кабінет, що надасть школяру натхнення та занурить його у навчальну атмосферу отримання нових знань.Наскрізне застосування цифрових технологій в освітньому процесі та управлінні закладом освіти і системою освіти має стати інструментом забезпечення успіху нової української школи. Запровадження цифрових технологій в освітній галузі має перейти від одноразових проєктів у системний процес, який охоплює всі види діяльності. Цифрові технології суттєво розширять можливості педагога, оптимізують управлінські процеси, таким чином формуючи в учня важливі для нашого сторіччя технологічні компетентності.
Якість проведення навчальних занять та контроль за якістю досягнення компетентностей здобувачів освіти.
Рівень досягнення компетентностей здобувачів освіти є головним критерієм в оцінці роботи вчителя. Контроль за якістю досягнення компетентностей здобувачів освіти передбачає такі завдання:
1) виявлення фактичного рівня досягнення компетентностей здобувачів освіти та відповідність їх програмним вимогам;
2) з'ясування причин низької успішності здобувачів освіти;
3) вивчення системи роботи вчителя з попередження недоліків та ліквідації прогалин у знаннях, а також системи роботи з обдарованими здобувачами;
4) надання методичної допомоги вчителеві щодо підвищення досягнення компетентностей здобувачів освіти, удосконалення форм і методів роботи з невстигаючими, а також з творчо обдарованими учнями.
Основними методами контролю є спостереження уроків, усне опитування учнів за раніше складеними питаннями, опитування здобувачів освіти у кінці уроку (5-7 хв.), короткочасні письмові роботи, письмові контрольні роботи після вивчення теми, в кінці семестру, навчального року.
До складання текстів контрольних робіт залучаються керівники шкільних методичних об’єднань.
Директор або заступник директора з навчально-виховної роботи перевіряють об'єктивність оцінки компетентностей здобувачів освіти, відповідність її нормативним вимогам щодо оцінювання, наявності достатньої кількості оцінок для виставлення тематичної оцінки та за семестр.
Результати контролю за досягненням компетентностей здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради школи, методичних об’єднань, оформляються наказом по школі.
Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей)
Моніторинг у закладі проводиться відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти» від 25 серпня 2004 року №1095.
Моніторинг проводиться з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в закладі, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності заявленим цілям, оцінювання ступеня і причин відхилень від цілей.
Моніторинг проводиться державною мовою.
Моніторинг проводиться у такі етапи:
· підготовка моніторингу (формулювання проблеми, що досліджуватиметься; визначення мети та завдань моніторингу; розрахунок і формування вибірки, оцінка її репрезентативності тощо);
· розробка Програми;
· проведення моніторингового дослідження;
· збір та оброблення результатів моніторингового дослідження;
· аналіз та інтерпретація результатів моніторингового дослідження;
· оприлюднення результатів моніторингу.
Моніторингове дослідження може проводитися в усній та письмовій формі. Під час моніторингового дослідження можуть використовуватися фронтальна, групова або індивідуальна робота учасників дослідження.
Методами моніторингового дослідження можуть бути:
· опитування різних груп респондентів;
· тестування
Програма моніторингу повинна містити формулювання мети й завдань моніторингу, визначення місця проведення, суб’єктів, об’єктів, умов, процедури проведення відповідного моніторингу, форм і методів моніторингового дослідження, перелік критеріїв, показників, індикаторів визначення результатів моніторингу, опис інструментарію, терміни узагальнення результатів моніторингу, способи їх оприлюднення. До Програми додається графік проведення моніторингу. Програма розробляється на основі науково обґрунтованих методології та інструментарію моніторингу.
Результати моніторингу зазначаються у звіті, який готує суб’єкт моніторингу. У звіті обов’язково вказуються критерії, показники та індикатори, шкали, використані для визначення результатів моніторингу, а також методика, застосована для їх обрахунків. Звіт може містити таблиці, діаграми, графіки та інші форми узагальнення інформації.
Учасники дослідження повинні:
· дотримуватись вимог проведення моніторингу, про які вони були належно поінформовані;
· виконувати інструкції осіб, які проводять моніторинг, щодо процедури моніторингу;
· виконувати завдання, оформляти виконану роботу згідно із правилами, визначеними в інструкції до неї;
· після завершення часу, відведеного для роботи, повернути матеріали моніторингу особам, які проводять моніторинг.
Суб’єкти моніторингу забезпечують:
· виконання учасниками дослідження завдань, розроблених згідно з Програмою;
· дотримання етичних правил поведінки під час проведення моніторингу;
· безпечні умови для всіх учасників дослідження під час його проведення;
· організацію безкоштовної медичної допомоги за місцем проведення моніторингу (у разі потреби).
Учасники моніторингу можуть висловлювати зауваження суб’єктам моніторингу щодо процедури проведення моніторингу.
VІІІ. Перелік навчальних програм
Типова освітня програма для 1-2 х класів (автор Савченко), (затверджена наказом МОН України від 21.03.2018 № 268)
Типова освітня програма для 3-4 х класів (автор Савченко), (затверджена наказом МОН України від 08.10.2019 № 1273)
Перелік навчальних програм для 5-9 класів
(затверджені наказами МОН України
від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)
| № п/п | Назва навчальної програми |
| 1 | Українська мова |
| 2 | Українська література |
| 3 | Біологія |
| 4 | Всесвітня історія |
| 5 | Географія |
| 6 | Зарубіжна література |
| 7 | Інформатика |
| 8 | Історія України |
| 9 | Математика |
| 10 | Мистецтво |
| 11 | Основи здоров’я |
| 12 | Природознавство |
| 13 | Трудове навчання |
| 14 | Фізика |
| 15 | Фізична культура |
| 16 | Хімія |
| 17 | Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (5-9 класи, початок вивчення з 5 класу) |
| 18 | Іноземні мови (5-9 класи – англійська мова) |
Перелік навчальних програм для 10- 11 х класів
(затверджені наказами МОН України
від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539 зі змінами, внесеними наказом від 28.11.2019 №1493)
| № п/п | Назва навчальної програми | Рівень вивчення |
| 1. | Українська мова | Профільний рівень |
| 2. | Українська література | Профільний рівень |
| 3. | Зарубіжна література | Рівень стандарту |
| 4. | Іноземні мови – англійська мова | Рівень стандарту |
| 5. | Всесвітня історія | Рівень стандарту |
| 6. | Історія України | Рівень стандарту |
| 7. | Громадянська освіта (інтегрований курс) | Рівень стандарту |
| 8. | Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) | Рівень стандарту |
| 9. | Біологія і екологія | Рівень стандарту |
| 10. | Географія | Рівень стандарту |
| 11. | Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Локтєва В. М.) | Рівень стандарту |
| 12. | Хімія | Рівень стандарту |
| 13. | Фізична культура | Рівень стандарту |
| 14. | Захист України | Рівень стандарту |
| 15. | Інформатика | Рівень стандарту |
| 16. | Технології | Рівень стандарту |
| 17. | Мистецтво | Рівень стандарту |
| 18. | Російська мова (початок вивчення з 5 класу) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою | Рівень стандарту |
Організація освітнього процесу заснована на досягненні очікуваних результатів , зазначених у Типових освітніх програмах трьох ступенів навчання.
IX. Додатки
Додаток 1
Навчальний план для 1-4 класів на 2021/2022 навчальний рік
(за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я. Савченко)
| Назва освітньої галузі (предмета) | Кількість годин на тиждень | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | разом | |
| ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА | |||||
| Мовно-літературна, у тому числі: | |||||
| - Українська мова і читання (навчання грамоти) - Українська мова і читання | 7 | 7 | |||
| 7 | 7 | 7 | 21 | ||
| - Іншомовна (англійська мова) | 2 | 3 | 3 | 3 | 11 |
| Математична (математика) | 4 | 4 | 5 | 5 | 18 |
| Природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі («Я досліджую світ») | 3 | 3 | 3 | 3 | 12 |
| Технологічна (дизайн і технології) | 1 | 2 | 2 | 2 | 7 |
| Інформатична (інформатика) | |||||
| Мистецька ( образотворче мистецтво, музичне мистецтво) | 2 | 2 | 2 | 2 | 8 |
| Фізкультурна (фізична культура) | 3 | 3 | 3 | 3 | 12 |
| Усього | 22 | 24 | 25 | 25 | 96 |
| ВАРІАТИВНА СКЛАДОВА | |||||
| Додаткові години на вивчення предметів освітніх галузей, курси за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять | 1 | 1 | 1 | 1 | 4 |
| Загальнорічна кількість навчальних годин | 20+3 | 22+3 | 23+3 | 23+3 | 88+12 |
| Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня | 20 | 22 | 23 | 23 | 88 |
| Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) | 23 | 25 | 26 | 26 | 100 |
Додаток 2
Навчальний план з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу, національної меншини на 2021/2022 навчальний рік,
5-9 класи
за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 №405
| Освітні галузі | Предмети | Кількість годин на тиждень у класах | ||||
| 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||
| Мови і літератури | Українська мова | 3,5 | 3,5 | 2,5 | 2 | 2 |
| Українська література | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | |
| Іноземна мова | 3 | 2 | 2 | 2 | 2 | |
| Мова корінного народу, національної меншини | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | |
| Зарубіжна література | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | |
| Суспільство -знавство | Історія України | 1 | 1 | 1 | 1,5 | 1,5 |
| Всесвітня історія | - | 1 | 1 | 1 | 1 | |
| Основи правознавства | - | - | - | - | 1 | |
| Мистецтво* | Музичне мистецтво | 1 | 1 | 1 | - | - |
| Образотворче мистецтво | 1 | 1 | 1 | - | - | |
| Мистецтво | - | - | - | 1 | 1 | |
| Математика | Математика | 4 | 4 | - | - | - |
| Алгебра | - | - | 2 | 2 | 2 | |
| Геометрія | - | - | 2 | 2 | 2 | |
| Природознавство | Природознавство | 2 | - | - | - | - |
| Біологія | - | 2 | 2 | 2 | 2 | |
| Географія | - | 2 | 2 | 2 | 1,5 | |
| Фізика | - | - | 2 | 2 | 3 | |
| Хімія | - | - | 1,5 | 2 | 2 | |
| Технології | Трудове навчання | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 |
| Інформатика | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | |
| Здоров’я і фізична культура | Основи здоров’я | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Фізична культура** | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | |
| Разом | 25,5+3 | 27,5+3 | 29+3 | 29,5+3 | 31+3 | |
| Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації | 2,5 | 3,5 | 3 | 3,5 | 2 | |
| Гранично допустиме навчальне навантаження | 28 | 31 | 32 | 33 | 33 | |
| Всього (без урахування поділу класів на групи) | 28+3 | 31+3 | 32+3 | 33+3 | 33+3 | |
Додаток 3
Навчальний план старшої школи на 2021/2022 навчальний рік, 10 - 11 клас
за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (таблиці 2, 3);
| Предмети | Кількість годин на тиждень у класах | |||
| 10 | 11 | Всього | ||
| Базові предмети | 27 (29) | 26 (28) | 53(57) | |
| Мови і літератури | Українська мова | 2 | 2 | 4 |
| Українська література | 2 | 2 | 4 | |
| Зарубіжна література | 1 | 1 | 2 | |
| Іноземна мова | 2 | 2 | 4 | |
| Мова і література корінного народу, національної меншини3 | 2 | 2 | 4 | |
| Суспільствознавство | Історія України | 1,5 | 1,5 | 3 |
| Всесвітня історія | 1 | 1 | 2 | |
| Громадянська освіта | 2 | 0 | 1 | |
| Математика | Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) | 3 | 3 | 6 |
| Природознавство | Біологія і екологія | 2 | 2 | 4 |
| Географія | 1,5 | 1 | 2,5 | |
| Фізика і астрономія | 3 | 4 | 7 | |
| Хімія | 1,5 | 2 | 3,5 | |
| Фізична культура | Фізична культура | 3 | 3 | 6 |
| Захист України | 1,5 | 1,5 | 3 | |
| Вибірково-обов’язкові предмети (Інформатика, Технології, Мистецтво, Фінансова грамотність) | 3 | 3 | 6 | |
| Додаткові годинина профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття | 8 (6) | 9 (7) | 17(13) | |
| Гранично допустиме тижневе навантаження на учня | 33 | 33 | 66 | |
| Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) | 38 | 38 | 76 | |
1 Мова і література корінного народу, національної меншини входить до базових предметів лише для закладів освіти з навчанням мовою, корінного народу, національної меншини. В інших закладах освіти цей предмет може обиратися за потреби самим учнем за рахунок додаткових годин.
Додаток 4
Тривалість уроків та перерв початкової школи
у 2021-2022 навчальному році
| 1 клас | 2-4 класи | ||||
| № з/п | Тривалість уроку | Перерва | № з/п | Тривалість уроку | Перерва |
| 1 | 8.30-9.05 | 20хв | 1 | 8.30-9.10 | 15 хв |
| 2 | 9.25 -10.00 | 30хв (сніданок) | 2 | 9.25-10.05 | 25 хв (сніданок) |
| 3 | 10.30 -11.05 | 30хв | 3 | 10.30-11.10 | 25 хв (прогулянка) |
| 4 | 11.35 -12.10 | 20 хв | 4 | 11.35-12.15 | 15 хв |
| 5 | 12.30 -13.05 | 5 | 12.30-13.10 | ||
Додаток 5
Тривалість уроків та перерв 5-11-х класів
у 2021-2022 навчальному році
| Основна та старша школа | ||
| 5 – 11 класи | ||
| № з/п | Тривалість уроку | Перерва |
| 1 | 8.30 – 9.15 | 10 хв. |
| 2 | 9.25 – 10.10 | 20 хв. |
| 3 | 10.30 – 11.15 | 20 хв. |
| 4 | 11.35 – 12.20 | 10 хв. |
| 5 | 12.30 – 13.15 | 10 хв. |
| 6 | 13.25 – 14.10 | 10 хв. |
| 7 | 14.20 – 15.05 | |
Коментарi